Спецтрибунал щодо злочину агресії: як працюватиме
Володимир Точиловський, обвинувач і керівник слідчої групи Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії (1994–2010):
Яка категорії осіб, можуть бути суб’єктами злочину агресії згідно зі Статутом?
Відповідно до статей 2((1) та 4(1)) Статуту, суб’єктом цього злочину може бути лише особа, яка обіймає посаду, що дозволяє їй фактично контролювати або керувати політичною чи військовою діяльністю держави.
Тільки така особа несе відповідальність якщо вона планувала, підбурювала, наказувала або вчиняла, або намагалася вчинити злочин агресії.
Які повноваження Трибуналу щодо так званої «Трійки» (глави держави, глави уряду або міністра закордонних справ)?
Після проведення розслідування Прокурор надсилає обвинувальний акт Президенту Трибуналу для затвердження суддею досудового провадження.
При цьому, згідно зі статями 23(5) та 25(2) Статуту, якщо обвинувальний акт стосується глави держави, глави уряду або міністра закордонних справ, суддя досудового провадження не затверджує обвинувальний акт і постановляє про призупинення провадження доти, доки ця особа не залишить свою посаду.
Як відбуватиметься розгляд справ Трибуналом за відсутності обвинувачених?
Відповідно до статті 28 Статуту, якщо після затвердження обвинувального акту обвинувачений не з'являється перед Спеціальним Трибуналом, Спеціальний Трибунал може проводити судовий розгляд за його відсутності.
В такому разі, у разі відмови або нездатність обвинуваченого призначити захисника, захисник призначається Трибуналом з метою забезпечення повного представництва інтересів і прав обвинуваченого.
У разі засудження за відсутності обвинуваченого, засуджена особа має право на повторний розгляд справи в її присутності в Спеціальному Трибуналі або механізмі, що прийде йому на зміну.
У Костянтинівці троє людей поранені через російський обстріл увечері 25 червня – МВА
Троє людей зазнали поранень увечері 25 червня внаслідок російського обстрілу міста Костянтинівка на Донеччині зі ствольної артилерії, повідомив начальник міської військової адміністрації Сергій Горбунов.
«Удар прийшовся на житлові квартали, внаслідок чого постраждали мирні мешканці та приватна інфраструктура. Також внаслідок артилерійської атаки пошкоджено понад 10 приватних домоволодінь. Руйнувань зазнали фасади будівель на трьох вулицях», – написав чиновник, нагадавши, що «евакуація рятує життя».
Україна та Рада Європи підписали угоду про Спецтрибунал для розслідування злочину агресії проти України
Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе 25 червня підписали угоду про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України.
24 червня пресслужба Ради Європи повідомила, що Комітет міністрів уповноважив Алена Берсе підписати угоду, яка включає Статут Спеціального трибуналу.
«Уперше створюється спеціальний міжнародний трибунал для розгляду злочинів агресії. Цей трибунал, створений в рамках Ради Європи, притягне до відповідальності тих, хто застосував силу на порушення Статуту ООН, застосовуючи міжнародне право без подвійних стандартів і підтверджуючи, що безпека Європи не ґрунтується на мовчанні чи безкарності, а на законі, принципах і діях», – заявив Ален Берсе.
Український лідер назвав створення трибуналу «дійсно важливим кроком»
«Сьогодні ми розпочинаємо процес створення трибуналу для суду над Росією за агресію проти України. Кожний воєнний злочинець має знати, що буде справедливість, і це стосується і Росії. Зараз ми серйозно посилюємо юридичну війну. Попереду ще довгий шлях, але в політичному плані ми вже досягли значного прогресу», – наголосив Володимир Зеленський одразу після підписання.
У травні Комітет міністрів Ради Європи підтримав створення спеціального трибуналу для України.
У Львові, де 9 травня в День Європи зібралися делегації 35 європейських країн (міністри закордонних справ, лідери України і Ради Європи), підписали заяву щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
У лютому Єврокомісія повідомила, що правознавці ЄС, Зовнішньополітичної служби ЄС, Ради Європи, України та ще 37 країн «заклали правові основи для заснування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України».
На фронті з початку доби відбулося 118 боїв – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 25 червня на фронті відбулося 118 боєзіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Загарбники завдали 54 авіаційних ударів, скинувши 80 керованих авіаційних бомб. Крім цього, росіяни залучили для ураження 1129 дронів-камікадзе та здійснили 4126 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – ідеться в повідомленні станом на 22:00.
Понад третина боїв відбулася на Покровському напрямку в Донецькій області.
«Від початку цієї доби на Покровському напрямку росіяни 40 разів намагалися прорвати нашу оборону у районах населених пунктів Полтавка, Мирне, Коптєве, Миролюбівка, Лисівка, Звірове, Удачне, Новосергіївка, Новомиколаївка, Горіхове та Олексіївка. В 10 локаціях бої не вщухають до цього часу», – вказано у зведенні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Зеленський прибув у Страсбург
Президент України Володимир Зеленський увечері 25 червня прибув до французького Страсбурга, де працює Парламентська асамблея Ради Європи.
Глава української держави виступить на засіданні ПАРЄ.Також із генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе Зеленський підпише угоду про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України.
Пряму трансляцію події веде Youtube-канал Ради Європи.
РФ модернізувала «Шахед», дрон отримав штучний інтелект і радіокерування – AP
Російські військові розпочали використання вдосконаленої версії іранських безпілотників «Шахед», тепер такі дрони оснащені камерами, модулями радіокерування та елементами штучного інтелекту, повідомляє 25 червня агенція Associated Press.
«Минулого тижня українські мисливці за дронами, які збирали уламки нічного штурму російських міст, знайшли зброю, яка виділялася з-поміж інших. Дрон мав удосконалену камеру, обчислювальну платформу на базі штучного інтелекту та радіозв’язок, що дозволяло оператору дистанційно керувати ним із Росії», – вказано в повідомленні.
Безпілотник мав нову технологію захисту від перешкод, вироблену в Ірані. Вартість удосконаленого апарату є високою, тому застосування таких БпЛА може обмежитися точковими атаками.
Попередні версії «Шахедів» не мали можливості змінювати маршрут або цілити в рухомі об’єкти, тому їх було легше збивати. Наявність радіозв’язку на нових дронах дозволяє оператору керувати ними в режимі реального часу, в тому числі з території Росії.
Радіокеровані безпілотники все ж залишаються вразливими до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), це дає українським військовим шанси на ефективну протидію.
Херсонська МВА повідомила про пораненого через російський удар
Російська армія обстріляла Дніпровський район Херсона, повідомила міська військова адміністрація 25 червня.
За повідомленням, до лікарні доставили 74-річного чоловіка в стані середньої тяжкості.
«Чоловік отримав вибухову травму, контузію та уламкове поранення правої стопи внаслідок скиду ворогом вибухівки з дрона близько 18.30 у Дніпровському районі», – додає МВА.
Раніше обласна влада повідомила про двох постраждалих через обстріл Дарʼївки на Херсонщині.
Читайте також: «Перетворили на кусок мʼяса, я просив не мучити, а вбити». Свідчення з окупованої Нової Каховки
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський обговорив тиск на Росію з лідерами країн Європи й НАТО
Президент Володимир Зеленський повідомив про зустріч із генеральним секретарем НАТО та лідерами країн формату E5: Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі. Вона відбулася на полях саміту НАТО в Гаазі 25 червня.
За його словами, розмова передусім стосувалася посилення протиповітряної оборони України, зокрема, перехоплювачів іранських «Шахедів».
«Окремо обговорили тиск на Росію. РФ посилює свої наступальні операції та не демонструє бажання закінчувати війну. Саме тому необхідно працювати по їхньому енергетичному та банківському секторах, проти тіньового флоту, запроваджувати вторинні санкції», – заявив Зеленський.
Читайте також: Стармер заявив, що Путіна слід змусити сісти за стіл переговорів про безумовне припинення вогню
Він подякував партнерам за рішення щодо ППО, навчальних місій із реактивними літаками та «нових пакетів допомоги».
Президент Франції Еммануель Макрон напередодні заявив про розмову із Зеленським щодо останніх російських атак:
«Хоча Україна більше ніж три місяці тому погодилася на припинення вогню, запропоноване президентом США Дональдом Трампом, Росія продовжує відкидати мир... Разом із партнерами ми продовжимо чинити тиск для досягнення міцного, тривалого та надійного миру в Україні».
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час закриття саміту 25 червня назвав метою альянсу продовжувати боєздатність України сьогодні заради сталого миру в майбутньому.
Похвала Трампу й ігнорування України. Підсумки саміту НАТО в Гаазі
На саміті НАТО в Гаазі лідери країн Альянсу домовилися збільшити витрати на оборону, підтвердили статтю 5 Вашингтонського договору та залишили невирішеними сподівання України на членство. Трамп знову привернув увагу: отримав щедру похвалу від генерального секретаря Альянсу та зробив неоднозначні коментарі щодо зобов'язань НАТО.
Лідери НАТО роз’їжджаються з Гааги з новими обіцянками, чіткими посланнями й кількома незручними моментами. Ось що було найважливішим.
Лестощі Трампу
Як керівник військового альянсу, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, схоже, мав лише одне завдання на своєму першому саміті, що проходив у його рідному місті Гаазі: переконатися, що Трамп – в одній команді з усіма.
І що президент США не підніме ґвалт на кшталт того, що був у Брюсселі 2018 року. Тоді під час саміту НАТО Дональд Трамп ледве не вивів Сполучені Штати з Альянсу.
Справедливості заради варто сказати, що Рютте доклав надзусиль.
Перед зустріччю Трамп виклав у соцмережі особисте повідомлення від Рютте, де керівник НАТО високо оцінює внесок президента США у збільшення європейських оборонних витрат та його «надзвичайні» удари по Ірану.
Коли журналісти питали Рютте про цей лист, він не здався зніченим. Натомість продовжив хвалити Трампа. Під час спільного виходу до преси називав його «татком» і ще раз привітав на початку робочої сесії саміту.
«Ваше лідерство в цьому питанні вже збільшило витрати європейських союзників на один трильйон доларів з 2016 року», – сказав він Трампу, – «І сьогоднішні рішення принесуть ще більше трильйонів для нашої спільної оборони»
Президент США виглядав задоволеним. Він з ентузіазмом відгукувався про передсамітну вечерю, організовану королем і королевою Нідерландів.
Лестощі, очевидно, спрацювали: підсумкова декларація саміту була підписана без інцидентів і містила сильну лексику.
Росію визначили як «довгострокову загрозу» євроатлантичній безпеці та підтвердили відданість статті 5 Вашингтонського договору – пункту НАТО про взаємну оборону.
Далі читайте тут
Зеленський обговорив із Трампом купівлю американських систем ППО
Президент Володимир Зеленський повідомив деталі зустрічі з американським колегою Дональдом Трампом у Гаазі 25 червня. За його словами, він привітав Трампа з операцією на Близькому Сході.
«Важливо, що дії США послабили не тільки їхню ядерну програму, а й виробництво дронів. Будемо спостерігати за ситуацією».
Зеленський повідомив, що розмова також стосувалася купівлі американських засобів протиповітряної оборони.
«Обговорили захист наших людей, передусім закупівлю американських систем ППО для прикриття наших міст, наших людей, церков, інфраструктури. Україна готова це обладнання купити та підтримати американських виробників озброєння. Європа може допомогти», – заявив президент.
Трамп припускає, що територіальні амбіції Путіна більші за Україну
Президент США Дональд Трамп припускає, що територіальні амбіції лідера РФ Володимира Путіна є більшими за окупацію українських територій, але водночас повторив озвучену ним раніше тезу, що Росія хотіла б завершити війну проти Україні. Про це Трамп сказав 25 червня на пресконференції за підсумками своєї участі в саміті НАТО в Гаазі.
Трампа запитали, чи вважає він, що Путін має територіальні амбіції поза межами України, як про це заявляв голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн, Трамп відповів: «Можливо».
«Я знаю одне: він (президент України Володимир Путін – ред.) хотів би врегулювати це (війну проти України – ред.), він хотів би вийти з цього», – сказав Трамп, додавши, що Путін «помилявся» щодо свого вторгнення в Україну.
Сибіга: Україна готується підписати угоду з Радою Європи про спецтрибунал щодо злочину агресії РФ
Київ готується до підписання угоди з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України – про це 25 червня повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
«Цей трибунал має важливе значення для відновлення міжнародного правопорядку та забезпечення відповідальності за злочин агресії», – заявив він.
Сибіга висловив очікування, що спеціальний трибунал притягне до відповідальності політичне та військове керівництво Росії, включно з Володимиром Путіним та іншими високопосадовцями:
«Планування та розв’язання цієї неспровокованої війни проти України не може залишитися безкарним. Правосуддя для всіх причетних, незалежно від їхньої посади чи титулу, неминуче».
ОВА: через російський удар по Харківщині загинув цивільний
Російські війська обстрілювали протягом дня три райони Харківської області – Куп’янський, Ізюмський і Чугуївський, а також місто Харків. Про це 25 червня повідомив у ефірі телемарафону голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Нещодавно повідомили, що Дворічанській громаді, по Петро-Іванівці, ворог обстріляв із реактивної системи залпового вогню. Одна цивільна людина, на жаль, загинула на місці», – розповів він.
Триває евакуація з особливо небезпечних районів: за даними голови області, з Борівського напрямку за добу евакуювали 16 людей, у громаді ще залишаються 1 620 жителів. З Куп’янська напередодні вивезли 10 людей, у місті наразі перебуває 1 412 людей.
Трамп припустив продаж Україні ЗРК Patriot
Президент США Дональд Трамп припустив, що його країна зможе продати Києву зенітно-ракетні комплекси Patriot, яких Україна потребує для захисту від російських ракетних ударів. Про це він сказав на пресконференції після зустрічі з українським колегою Володимиром Зеленським на полях саміту НАТО в Гаазі 25 червня.
«Ми подивимось, чи зможемо надати кілька (систем Patriot – ред.). Їх дуже важко дістати. Вони потрібні і нам. Ми постачаємо їх Ізраїлю. І вони дуже ефективні. На 100% ефективні — важко повірити, наскільки ефективні», – сказав глава американської держави.
Він також назвав зустріч із Зеленським «чудовою». «Я думаю, він (Зеленський – ред.) хотів би, щоб все це (війна – ред.) закінчилося. Зараз саме час покласти цьому кінець. Я поговорю з (російським лідером) Володимиром Путіним, подивимося, чи зможемо ми покласти цьому край», – додав Трамп.
Подвійна втрата Шовкошитних: на фронті загинув син, а дронова атака Росії знищила книжки «Українського пріоритету»
«Ось тут був стос свіжовидрукуваного «Похорону богів» Івана Білика», – каже Володимир Шовкошитний, засновник видавництва «Український пріоритет», стоячи у ще теплому попелі, і показує на обвуглений стос книжок.
У приміщенні, яке слугувало складом для видавництва, відчувається їдкий запах гару, що змішується із запахом імбиру, бо по сусідству згоріло приміщення, де зберігалися набори для суші.
Керівництво Росії стверджує, що піддає обстрілам винятково українські військові об'єкти, хоча із самого початку повномасштабної війни російська армія щодня атакує цивільну інфраструктуру і житлові будинки.
«Тут до самої стелі стояла частина першого тому «Ключі від миру і війни». От тільки попіл, нічого більше», – не приховує жалю пан Володимир.
Видавець та його дружина Галина приїхали показати Радіо Свобода те, що залишилося від книжок видавництва через тиждень після російської масованої повітряної атаки Росії на Київ 17 червня.
У пожежі згоріли близько 70 тисяч примірників понад 130 найменувань видавництва.
Шовкошитні хочуть зібрати обвуглені, але вцілілі книжки, і передати їх до Музею Війни.
Видавництво, як каже сам видавець, це не бізнес, а справа життя, до того ж сімейна. І це зараз не стільки матеріальна втрата, як знищення вогнем майже 20 років праці. Це ще один важкий удар по незаживній душевній рані після загибелі сина Георгія у 2024 році на війні.
Далі читайте тут
НАТО продовжить підтримку України на «незворотньому шляху» до членства в альянсі – Рютте
Північноатлантичний альянс планує співпрацювати з Європейським Союзом, Україною та Індо-Тихоокеанським регіоном для посилення співпраці в оборонній промисловості, заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на закритті саміту альянсу в Гаазі 25 червня.
Він, зокрема, зазначив, що альянс продовжує «твердо стояти на боці нашого сусіда та партнера, України».
«Мій дорогий друг Володимир Зеленський тут, у Гаазі, з нами на саміті НАТО разом зі своєю командою. Наше гучне послання йому та українському народу полягає в тому, що Україна має нашу постійну підтримку, зокрема, понад 35 мільярдів євро, обіцяних від початку року, і ще більше буде обіцяно», – заявив він.
Рютте назвав метою альянсу продовжувати боєздатність України сьогодні заради сталого миру в майбутньому.
Читайте також: Стармер заявив, що Путіна слід змусити сісти за стіл переговорів про безумовне припинення вогню
«Ми підтримуємо Україну в її прагненні до миру та продовжуватимемо підтримувати Україну на її незворотньому шляху до членства в НАТО», – додав він.
За словами генерального секретаря, учасники саміту домовилися про напрямок руху, який забезпечить їм спроможність «захищати нашу свободу та безпеку в майбутньому».
Саміт НАТО раніше затвердив підсумкову декларацію,у якій Росія названа довгостроковою загрозою, Україні союзники зобов’язалися допомагати.
24 червня у Гаазі в Нідерландах почався саміт НАТО. Напередодні генсек НАТО Марк Рютте чітко дав зрозуміти, що новий план інвестицій в оборону НАТО на рівні 5% буде «вирішальним» для забезпечення дієвого стримування.
Зеленський повідомив про «змістовну» зустріч із Трампом
Президент Володимир Зеленський провів «тривалу та змістовну зустріч» із президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом – про це він заявив 25 червня.
«Охопили всі дійсно значимі питання. Я дякую пану Президенту, дякую Сполученим Штатам. Говорили про те, як досягти припинення вогню та справжнього миру. Говорили про те, як захистити наших людей», – написав він у своїх соцмережах.
Він додав, що цінує готовність допомагати наближенню миру, і пообіцяв надати деталі згодом.
Читайте також: Стармер заявив, що Путіна слід змусити сісти за стіл переговорів про безумовне припинення вогню
Трамп наразі не коментував розмову публічно.
Раніше речник президента повідомив, що зустріч Зеленського й Трампа тривала 50 хвилин.
Зустріч президентів України та США відбулася на полях саміту НАТО в Гаазі.
Раніше цього місяця Володимир Зеленський мав зустрітися з Дональдом Трампом під час саміту «Групи семи» (G7) у Канаді, але тоді Трамп достроково покинув саміт і зустріч не відбулася.
Стармер заявив, що Путіна слід змусити сісти за стіл переговорів про безумовне припинення вогню
Прем’єр Великої Британії Кір Стармер заявив, що позиція НАТО щодо України «не змінилася», а на Росію слід тиснути, щоб та сіла за стіл переговорів про безумовне припинення вогню.
«У питанні України позиція НАТО не змінилася, і моя позиція не змінилася. У моїх дискусіях з лідерами була продемонстрована справжня рішучість, що настав час знову наполягати на тому, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів про безумовне припинення вогню».
Читайте також: Британія посилить ППО України за рахунок коштів, отриманих від конфіскованих активів РФ
Саміт НАТО затвердивпідсумкову декларацію, у якій Росія названа довгостроковою загрозою для євроатлантичної безпеки. Також союзники підтвердили свої незмінні суверенні зобов’язання надавати підтримку Україні, чия «безпека сприяє нашій, і з цією метою враховуватимуть прямі внески в оборону України та її оборонну промисловість під час розрахунку оборонних витрат союзників».
Лідери країн НАТО зобов’язалися щорічно інвестувати 5% ВВП на оборонні потреби.
24 червня у Гаазі в Нідерландах почався саміт НАТО. Напередодні генсек НАТО Марк Рютте чітко дав зрозуміти, що новий план інвестицій в оборону НАТО на рівні 5% буде «вирішальним» для забезпечення дієвого стримування.